Як не стати жертвою поліцейського свавілля/2.08/Дмитро Біловчук

Спілкування пересічного громадянина з поліцією можливе у таких випадках:

  • перевірка документів;
  • вторгнення в квартиру;
  • обшук, допит (а також поверхнева перевірка, опитування);
  • затримання.

Поліцейський мусить ОБОВ’ЯЗКОВО відрекомендуватися, показати документи та пояснити ПРИЧИНУ звернення до вас, покликаючись на закон.

Якщо представник поліції у цивільному одязі, має показати посвідчення та жетон. Він має право не передавати документи вам до рук, але дати достатньо часу, аби ви зафіксували інформацію (переписали, сфотографували, запам’ятали).

 

Звернутися до вас можуть:

  • аби перевірити особу, якщо ви схожі на людину, яка зникла безвісти або яка перебуває у розшуку (у такому разі поліцейський має надати вам орієнтування на особу, яка розшукується);
  • аби здійснити опитування (не допит!) особи, якщо ви могли бути свідками правопорушення чи злочину;
  • аби провести поверхневу перевірку (не обшук!). Вона здійснюється руками чи металошукачем; огляд речей, які ви самі показуєте співробітнику; перевірку проводить людина однієї з вами статі. Це здійснюється на спецоб’єктах у разі, якщо ви маєте з собою заборонені, небезпечні речі.
  • водіїв зупиняють у разі порушення правил дорожнього руху; є підозра, що машина в розшуку або ви переховуєте особу, що в розшуку; ви були задіяні в ДТП.
  • можливе проникнення до житло (не обшук!). Це ст. 38 Закону про Нацполіцію. Можуть навіть вибити двері задля запобігання злочину; якщо у вас може переховуватися розшукувана особа; якщо з житла чути галас чи крики; для збереження майна (пожежа, затоплення тощо). У разі виявлення важливих йому речей, поліцейський після проникнення зобов’язаний звернутися до суду по ордер на обшук.

У зверненнях поліції діє такий принцип:

  • щодо вас: усе, що вам не заборонено (за законом), – дозволено;
  • щодо працівника поліції: усе, що йому не дозволено, – заборонено.

Краще не чинити опір поліції, навіть якщо вона перевищує повноваження чи порушує правила звернення до вас, допиту чи обшуку. Нотуйте, фіксуйте, пізніше це стане доказом на суді (обшук можуть визнати недійсним тощо). Застосовувати силу не варто: з поліцейським можна знайти спільну мову через діалог, питати про причини, називати свої права. Інакше ж вам можуть пізніше визначати порушення: опір чи нанесення ушкоджень поліцейському.

 

  • Ви можете відмовитися від пояснень (це не свідчення, кримінальна відповідальність відсутня)
  • Якщо перевіряють документи, а ви не маєте їх при собі, назвіть П.І.Б., аби вас розшукали в базах.
  • Спецзасоби (такі як сльозогінний газ) заборонені в приміщеннях. Їх не застосовують, якщо нема загрози життю поліцейському, а застосовуючи, попереджають!
  • Обшук машини має проводитися з понятими, складається протокол, потім – звернення до суду, яке визначає, чи був правомірним обшук.

 

Затримання

Немає виду затримання «до з’ясування обставин»! Існує адміністративне затримання (якщо є підозра в правопорушенні та особа не має при собі документів). Адм.правопорушення ні на що не впливає, не заноситься до особової справи тощо.

Затримання по 208-ій статті КПК – підозра в скоєнні злочину.

  • Затримувати має право Нацгвардія, поліція, СБУ.
  • На вулиці – ТІЛЬКИ на місці скоєння злочину в момент скоєння або після переслідування (виняток – корупційні злочини). В інших випадках затримання відбувається через повістку (а не вдома чи на роботі: «Ви три дні тому вчинили злочин, проходьте з нами»).
  • Обов’язково має бути пояснення з покликанням на законодавство.

ЩО РОБИТИ, коли затримали?

  • Після затримання Ви не є підозрюваним. Цього статусу особа набуває лише з моменту оголошення підозри.
  • Не можна погоджуватися на зняття відбитків пальців та фотографування. Це біологічні зразки; це не дозволено без рішення суду. Упізнання за фотографією відбувається, лише якщо за якихось причин неможливо провести його особисто з людиною. Краще не допускати такого, бо повторне упізнання неможливе.
  • Ви маєте право першого дзвінку, аби близькі знали, що Вас затримано. Або ж поліція мусить зателефонувати за відповідними номерами (батькам, дружині/чоловіку, друзям та ін.).
  • Вам мусять зачитати Ваші права та надати захисника.
  • Не мають право відбирати документи (лише водійські права під час зупинки, а також якщо є підозра, що документ підробний).
  • Затримання без застави можливе, лише якщо у справі є загиблий чи було насильство.

Обшук (ст.. 234 КПК)

  • Відбувається на підставі ухвали слідчого судді;
  • Ви повинні перевірити цю ухвалу, можете фотографувати. Факсиміле, як правило, забороняється, мусить бути оригінал.
  • На обшуку мають бути присутніми саме ті особи, які є в переліку ухвали (перевіряйте їх документи).
  • Фільмуйте дії від початку обшуку.
  • Приватного захисника чекають 3 години (обшук особи). За обшуку приміщеня не чекають, але він має право з’явитися в будь-який момент.
  • Обшук проводять, як правило, невелика кількість осіб: слідчий, прокурор, спеціалісти (у разі потреби), оперативники спецпідрозділів – лише за списком у спеціальному дорученні. Підстава останніх – для проведення слідчих дій. Їх можна не допускати! Це не є обов’язковим.
  • Дата ухвали і доручення не має терміну.
  • Порушення під час обшуку важать у суді.
  • Часових меж обшук не має. Прийти, як правило, можуть у робочі години будніх днів. Якщо Вас нема вдома, двері відчиняють і залишають ухвалу для Вас (мають на це право без Вашої присутності чи згоди).
  • Вилучення речей під час обшуку відбувається за описом. За їх зберігання вказується відповідальна особа. Після суду речі повертаються в неушкодженому вигляді.

Муніципальна варта (ст. 207)

  • Це, як правило, громадські формування безпеки, але, по суті, це будь-який громадянин, мають такі самі права.
  • Можуть носити несмертельну зброю. Щодо зброї: є різниця у відповідальності між зберіганням і носінням. Останнє – коли зброю можна швидко дістати та застосувати.
  • Затримати особу такі формування можуть тільки з представником поліції. Їх функція – доставити особу до відповідних органів.

 

Свідчення дають свідки або підозрювані. Отже, мусять бути документи, що визначають такий статус (повістка і оголошення підозри відповідно). Свідок може відмовитися свідчити проти себе чи близьких родичів (батьки, дружина/чоловік, брат/сестра, дитина). Підозрюваний має право взагалі відмовитися давати свідчення.  У суді свідчення беруться з початку, свідка знову викликають повісткою.

 

Повістка повинна мати інформацію кого, коли, куди, як кого викликають, який номер справи. Надсилається за три дні (поштою, ЖЕКом, дільничим). Отримується під підпис особи! Телефонний дзвінок, СМС, лист на ел.пошту – лише в разі, якщо Ви попередили, що Вам так зручніше.

Є поняття поліцейське піклування (ст. 41 Закону про Національну поліцію). Воно можу бути здійснене щодо дитини до 16 років, людини з психічним розладом або особи в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Особу передають батькам (опікунам тощо), у спеціальний заклад для надання допомоги або за місцем проживання.